Лось в Україні (із листування BioModel)

Ми вирішили підняти із інтернет-глибин на поверхню дещо цікаве із нашого листування про лося, яке потрапило нещодаво, зокрема, на ресурс ЕПЛ (Екологія-Право-Людина) 29-30 листопада 2018. Нагадаємо: дискусія мала назву “Яке рішення буде найкращим для лося?” Сьогодні, із суто технічних, фейсбуківських причин, згадане листування є майже недосяжним: звичайному читачеві потрібно було б активізувати ‘9 comments’, далі, знайти і розкрити ‘3 more reply’ щодо  респондента Grigoriy Kolomytsev, і тільки тоді… До того ж, web-робот фейсбука іще не вміє формувати лінки на окремі частини таких багатоступеневих текстів. Так чи інакше, ось вони, фрагменти нашого листування.

Grigoriy Kolomytsev: “Наше з Vasyl Prydatko дослідження, що базується на просторовому моделюванні, вказує на можливе зміщення ареалу виду на північ внаслідок впливу зміни клімату. Андрій Плига навіть вказав на конкретні прояви змін клімату, що негативно впливають на умови існування виду, що засвідчує – результати кліматичного моделювання поширення лося можуть справдитись. Це питання потрібно глибше вивчати, адже цілком можливо, у майбутньому матимемо ситуацію, що лось лишиться в Україні тільки за умови штучного забезпечення необхідних умов існування.”

Vasyl Prydatko: “Модель – це, дійсно, складна матерія (див. тут), але… Але їй передує картографічна слойка, або переведена на мову цифрової карти “вимога” лося до необхідних йому середовищ існування (у термінах класів земної поверхні, LCC). При цьому, нам вдалося оцифрувати навіть карти 1928-го року. І щось я не бачив, аби хтось повторив чи продовжив цей подвиг Геракла… Так от, передивляйтесь і муві, і GIF-анімацію моделі, а точніше наш GLM-сценарій, і робіть висновки самі. Підсумок був опублікований нами на рівні IGI (2011, 2013). (Єдине що – там у додатку, на веб-сторінці BioModel, у 2008-х, була використана трохи форсована excel-діаграма щодо лося, яку потрібно було б переробити, додати інший інтервал). Ну то таке. Головне: біотогеоінформатика підказує: аби виграти час і зберегти кошти, замість чисельності можна працювати і із середовищами існування. А вони, середовища, як показує і слойка, і GLM, помітно скорочуються. Причина – землекористування, агро, будівництво, островізація, тощо. Це ж … її Величність Очевидність. Тому, за тими словами Grigoriy Kolomytsev (про штучне забезпечення) проглядає значно більша проблема, ніж комусь здається. Значно більша! А поки що пригадується відома фраза пана Сталкера, із братів Стругатських: “В кого, ну в кого ви збираєтесь там стріляти?”

__

З часів оприлюдення нами в Україні і за кордоном перших тематичних карт щодо лося, а це 2005-2006 (спершу, у рамках проекту EEBIO, інфу з якого сервер ULRMC терпляче залишав доступною до 2016 року включно), і, далі, до доби результатів досить складного моделювання, GLM (починаючи з 2007 року, із IT-ціллю “2050”), ми не чули, аби якась інституція в Україні представила суспільству щось подібне. Тому, коли цієї осені у пресі почали з’являтись статті про лося і “2050”, тобто через десять років після наших публікацій, ми були приємно здивовані. Звичайно, гарно, коли в країні хоч із запізненням, але все ж виникає  попит на подібні наукові дослідження. Гарно також, що такі висоти (ДЗЗ, ГІС, моделювання і все інше), мабуть по інерції, преса приписала шановному нашому інститутові зоології (наприклад, читаємо тут), у чому теж немає нічого поганого. Не гарно лише те, що відношення до наукових досліджень у суспільства іще трохи віддає радянщиною, а може, навіть імперщиною часів кріпацтва, коли енгельгартам, було байдуже, хто саме із кріпаків намалював портрет пана, і як взагалі звали на селі, а по-сучасному, на районі, того завзятого холопа… Отже, знову відсилаємо всіх зацікавлених до першоджерел (див. тут).

До відома: за цим посиланням, YouTube-ресурс і зараз зберігає невеличку бібліотеку картографічних муві, створених BioModel під час поточної оцифровки різноманітних карт, укладених у пакети для степів GLM. Майже для усіх тих прикладів з біотогеоінформатики, у т.ч  щодо лося, YouTube-автомат формує повчальну, як для сьогодні, автопримітку, а саме: ’10 years ago’.

Comments are closed