GLM для ЕкоБіоТехнології (резюме)

Пастерук В.В. Використання геоінформаційних технологій для оцінки впливу зміни клімату на ареали видів-індикаторів (на прикладі територій мережі НУБІПУ (Киівська область)). Бакалаврська робота за спеціальністю 6.092900-Екобіотехнологія.−Київ: НУБіП, 2009.−76 с. (Рукопис).

Резюме

Генералізовані лінійні моделі (GLM), що базуються на R-статистиці, як сучасні складові ГІТ, іще ніколи не використовувались для біотехнологічних цілей в мережі Національного університету біоресурсів та природокористування України (НУБіПУ), яка нараховує 42 одиниць. Дана робота є першою спробою використати вже готові результати надзвичайно перспективних підходів GLOBIO/EEBIO до потреб НУБіП, тим більше, що вони давно пройшли апробацію у країнах Європи і у світі. Високе значення GLM-сценаріїв, у тому числі для біотехнології – це аналіз і прогнозування зміни ареалів не тільки диких, але й культурних видів рослин. Тим більше, що сьогодні GLM-сценарії «дострілюють» до 2030, 2050. У зв’язку із дуже великою складністю задачі, а також її піонерністю (саме для цілей НУБіП), наша розробка бакалаврського рівня була побудована лише на найбільш доступних матеріалах, а саме: просторових даних щодо мережі інституцій НУБіПУ (в основному, на прикладі Київської області), пакету вже готових GLM-сценаріїв зміни ареалів видів рослин і тварин за моделлю IMAGE/GLM до 2050 року (за даними проекту MNP ULRMC, 2006, 2008 – вибірково), та overlap-процедур, виконаних в ГІС-середовищі ESRI ArcMap 9.3. В якості тестового, показового, із пакету GLOBIO/EEBIO було вибрано лише декілька видів рослин і тварин, які мають у т.ч. ресурсне, біотехнологічне значення – (анабазис, солодка звичайна, сосна звичайна, плоскуха безлиста, полин таврійський). Довідковим джерелом інформації слугував веб-сайт BioModel. Далі, будували сценарії проходження цифрових хвиль зміни ареалів цих видів рослин через територію дослідження – це мережу інституцій НУБіП. Виокремлення мережі НУБіП безпосередньо в тілі GLM-сценаріїв є лише методичним прийомом, який може демонструвати ймовірну залежність окремих дослідних, фермерських та інших господарств від потужних глобальних процесів, і викликаних ними змін ареалів видів, а значить і середовищ існування сортів культурних рослин, рослин-продуцентів біопалива, промислової біомаси тощо – у зв’язку із очікуваними зміна клімату (у т.ч. за моделями GLOBIO, IMAGE). Роботу доповнює приклад технічного завдання для подальшого застосування інформаційних технологій, моделювання, у біотехнологічних дослідженнях. Керівник бакалаврської роботи: доцент кафедри екології агросфери та екологічного контролю НУБіП, к.б.н. В.І.Придатко.