RDB-індекс

СИЛА АНТРОПОГЕННОГО ТИСКУ: ВІДПОВІДЬ ЧЕРВОНОКНИЖНИХ ВИДІВ НА АНТРОПОГЕННИЙ ТИСК (АБО RDB-ІНДЕКС)[1]

Використання та інтерпретація Користувачі і потенційні користувачі, ключові питання, на які допомагає відповісти цей індикатор (якщо доцільно, прокоментуйте чи це є індикатор впливу (тиску), стану чи відповіді (наслідків), маючи на увазі, що один індикатор може виконувати кілька ролей у цьому відношенні). Індикатор запропоновано Проектом BINU, і він є новим для України. Автори вважають, що користувачами можуть бути, зокрема, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів; Національна комісія з питань Червоної книги України; установи з питань мисливського господарства та полювання, рибного господарства та їх органи на місцях; місцеві державні адміністрації, інші спеціально уповноважені органи виконавчої влади, відповідно до їх повноважень; бенефіціар та реципієнти проекту ЮНЕП-ГЕФ “Індикатори біорізноманіття для національних потреб” (BINU), навчальні заклади, де викладається екологія, інші користувачі. Ключові питання, на які допомагає відповісти індикатор: “Які основні фактори, що викликають втрати чи збільшення агробіорізноманіття, та як зміни у землекористуванні впливають на втрату чи збільшення агробіорізноманіття?”, “Як створити сценарії змін агробіорізноманіття, та як зупинити втрати біорізноманіття у найближчому майбутньому?”. Ми відносимо його до індикаторів тиску (P) і відповіді (R).

Масштаб для застосування та потенціал для агрегації. Уся Україна. Фактично є індексом щодо основних категорій антропогенної діяльності, які є причиною переходу видів до категорій зникаючі, зниклі, вразливі для подальшого внесення їх до Червоної книги України (ЧКУ). Значення та потенційні причини тенденції (падіння чи зростання). Антропогенний тиск впливає на стійкість екосистеми: при посиленні дії певного антропогенного фактора, відповідно, страждають чи зникають ті чи інші види, в зоні даного впливу; і при послабленні впливу і, відповідно, покращанні стану популяцій певного виду/видів, такий/такі можуть бути вилучені з Червоної книги України. В ряді публікацій затверджувалось, що кількість червонокнижних видів в Україні буде збільшуватись [1], тому цей індекс є надзвичайно актуальним. Залучення у менеджменті біорізноманіття. Використання й обґрунтування індексу ініційовано Проектом BINU. Поштовхом була публікація одної з установ-реципієнтів Проекту BINU – УІДНСіР [2]. Ми сподіваємось, що надалі RDB-індекс враховуватиметься при реалізації Концепції збалансованого розвитку аграрної сфери України. Основні положення цієї концепції опубліковані в 2003 році [3]. Зазначеного індексу, із зрозумілих причин, немає в списку, укладеному Допоміжним органом із науково-технічної та технологічної підтримки (SBSTTA), що при Конвенції з біорізноманіття [4], але можна передбачити, що фахівці звернуть на нього увагу, оскільки RDB-індекс допомагатиме оцінювати ситуацію і поза межами України. (Зокрема, це країни колишнього СРСР, які використовують саме Червону книгу, що укладалась колись на одних принципах.) Алгоритму перерахунку цього індексу в якийсь інший щодо біорізноманіття ще не розроблено, хоча, фактично мова йде про біорізноманіття в контексті “червонокнижних” видів. Учасниками робочих нарад по BINU, які пройшли у 2002-2004 рр., було прийнято, що актуальною є індикація тиску на дике агробіорізноманіття, і до чого мають відношення види Червоної книги України.

[1] Одна із версій назви цього нового індекса: Критичні види антропогенної діяльності, які є причиною переходу видів до категорій зникаючі, зниклі, вразливі – для внесення їх до Червоної книги України.

[2] УІДНСіР – Український інститут навколишнього середовища і ресурсів (нова назва – Інститут проблем національної безпеки України).

Одиниці виміру (наприклад, км2, кількість особин, % змін) В нашому прикладі – це % (див процес обчислення).

Характеристика вихідних даних (походження, дати, одиниці вимірювання, розмір та протяжність, відповідальні особи) Джерелом інформації є Червона книга України [5,6,7,8], інші відповідні матеріали державної статистичної звітності [9].

Процес обчислення (включаючи відповідні методи та перепони для агрегації) Індикатор визначається на підставі даних Червоної книги України, як відношення кількості “червонокнижних видів” із певної групи антропогенної діяльності до загальної кількості видів, що потрапили до Червоної книги внаслідок усіх інших видів антропогенної діяльності. Як було запропоновано розробниками RDB-індексу, види антропогенної діяльності класифікуються у відповідності до матриці Леопольда [2].

Найбільш ефективні форми представлення (типи графіків, карти, тексти і т.п., надати приклади там, де це можливо) Приклад кругової діаграмами щодо значень RDB-індексу наведено на рис. 1. Перспективним нам бачиться представлення зміни індексу у просторі і в часі із використанням тематичних карт, тим більше, що більшість з описаних нами категорій антропогенного впливу є сумісними з картами. На рис. 1 видно, що сільськогосподарська діяльність, як фактор негативного впливу, домінує, і RDB-індекс тут складає – 17%. Не виключено, що при збільшенні обсягу даних він буде іще більший, аніж 17%, адже 72% території країни використовується для цілей сільського господарства. Це надзвичайно велика територія, і щоб уявити її розмір можна звернутись до даних ДЗЗ. Наприклад, група фахівців з УЦМЗР – це В.Придатко, А.Іщук та Ю.Штепа – нещодавно використали ГІС та новітню карту агроландшафтів [3], побудовану з використанням даних ДЗЗ [10], та здійснили спробу сумістити “точкові” середовища існування видів ЧКУ (n>19000) із цією картою агроповерхонь (n>25000). За цими новими даними 45% середовищ існування “червонокнижних” рослин, 47% тварин (описаних в 1994-1996 рр.) перетинаються із сучасними агроповерхнями. Загалом, іншого потужного механізму зміни ситуації на краще не існує, окрім подальшого покращання менеджменту землекористування та навчання нових власників землі.

Джерела даних та процес їх поновлення Джерелом даних є Червона книга України (Рослинний та Тваринний світ). Кабінет Міністрів України забезпечує офіційне видання та розповсюдження Червоної книги України не рідше одного разу на 10 років [9].


[3] В даному описі ми не робимо різниці між агроландшафтами, агро-поверхнями чи територіями, де здійснюється сільськогосподарська діяльність. rdb-ua-1.JPG

Тісно пов’язані індикатори Не досліджено.

Інша інформація та корисні коментарі Історія Червоної книги колишнього СРСР почалася з 1978 року, і за цей період кількість видів внесених до неї суттєво збільшилась [5,6,7,8] – див. рис. 2. Це було пов’язано як із недостатньою вивченістю стану біоти (яка як би існує постійно), так і з усе зростаючим антропогенним тиском на середовища існування живих істот. В той же час, як було помічено деякими авторами, мало місце суттєве відставання в часі і при констатації факту “червонокнижності”: розбіжність між моментом видання книги та умовним моментом фіксації стану справ сягали 3-5 років, і тому управління біорізноманіттям фактично мало і має віртуальний характер [11]. На основі проведеного нами дослідження встановлено, що найбільша кількість видів рослин та тварин зникла або знаходиться під загрозою зникнення, в першу чергу, через знищення їх екологічних ніш, сільськогосподарську діяльність та надмірне видобування [2].

За іншими матеріалами співробітників УІДНСіР [2], ризики щодо порушення стану різних типів екосистем є наступними (у тому розумінні, що там збільшується кількість червонокнижних видів): rdb-ua-3.JPG . Додаткові джерела інформації 1. Загороднюк І.В. Систематичне положення таксону як критерій його вразливості/Доповіді НАН України. 2000. 2. Буравльов Є., Пньовська О., Коваль Г. Підхід до моніторингу антропогенного впливу на біорізноманіття/ Екологія і ресурси. Збірник наукових праць. Випуск 5. Київ, 2003, стор. 64-68. 3. Перспективи використання, збереження та відтворення агробіорізноманіття в Україні. (Відповідальні редактори академік УААН, проф. Патика В.П., д.б.н., проф. Соломаха В.А.). Київ: “Хімджест”, 2003, 254 с. 4. Indicators and Environmental Impact Assessment. UNEP/CBD/SBSTTA/7/12, September 20, 2001, p.21. 5. Красная книга СССР. – М, 1978. 6. Червона книга України. – К, 1980. 7. Червона книга України. Тваринний світ – К, 1994. 8. Червона книга України. Рослинний світ – К, 1996. 9. Закон вiд 07.02.2002 № 3055-III Про Червону книгу України 10. Созинов А.А., Штепа Ю.Н, Придатко В.И. Агросфера как объект целевого исследования с помощью ДЗЗ и ГИС для улучшения управления территориальным развитием и сохранения природного биоразнообразия / Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского, Серия «География», Том 17 (56), №2 (2004), с. 72-87 – http://www.ulrmc.org.ua/services/binu/publications/index_ua.html 11. Придатко В. Біорізноманіття і біоресурси України: огляд SoE-публікацій (1992-1998 рр.), переоцінка трендів і тенденцій (1966-1999 рр.) // Довкілля і ресурси: наукові проблеми, Київ, 2000, с.194-217. <http://www.ulrmc.org.ua/publication/envmanag/Biodiversity%20 and%20bioresources%20in%20Ukraine%20-%20Review%20of%20SoE -publications_ukr.pdf> . Укладачі Є. Буравльов , О. Пньовська, Г. Коваль (ІПНБ) і В. Придатко (УЦМЗР)

1 Comment