Birches (Betula): 7 видів, GLM

Вибачте, цей запис доступний тільки English.

2 Comments

  • Я студент НУБіП, лісогосподарський факультет. Мене цікавить дане дослідження зміни ареалу видів берези. Хотілось би детальніше ознайомитися із цим дослідженням. Найбільше мене цікавить методологія та вихідні дані. Чи опубліковані результати цього дослідження в наукових виданнях, в Інтернеті, чи в інших загальнодоступних джерелах? Чи була дана праця частиною чиєїсь дисертаційної роботи, з якою я міг би ознайомитись в дисертаційному фонді НУБіП, бібліотеки Вернадського, чи Українського інституту науково-технічної та економічної інформації?

  • Вперше результат моделювання (SDM-GLM) очікуваної зміни ареалу берези (7 видів) в Україні, точніше більшої території – це проекту EEBIO, який включав частково або повністю 12 країн Європи, був оприлюднений у наступних публікаціях (тут і далі навожу цитування за сучасним форматом наукового видавництва IGI, у хронологічному порядку):

    Prydatko V. (2008, July 1). Birches (Betula): 7 species, GLM. Retrieved from http://biomodel.info/species/birches-betula/

    Prydatko,V.I., Yurkiv, M.I., Savchenko, O.I., Kolomytsev, G.A., Kozlova, A.A., Burda, R.I., Chumachenko, S.M., & Antonyak L. (2008, July 14). Final Report. Projection of Species- and Species-Climate Based Models on to the GLOBIO Ukraine Region, and Scenarios Development (Project no. Е/555050/01/МО). Presented to The Netherlands Environmental Assessment Agency (MNP) Under the Service Contract is made on November 14, 2007 [ULRMC # EM-07-503]. ULRMC. Kyiv, 88 pp.

    Придатко В., Коломыцев Г. (2008, 11 ноября). Изменение климата в Украине: потери 13% или приобретение 4% биоразнообразия до 2050 года? Український екологічний портал. Отримано з http://www.ecoport.org.ua/ekostatti/?pid=8412&print=1

    Prydatko, V. & Kolomytsev, G. (2008). Climate and biodiversity changes by 2050 in GLOBIO Ukraine Region. Ukraine And The Environment Update. Ukrainian-American Environmental Association Newsletter. September 7. Vol. V, No. 34.

    Примітка: як Ви бачите, інформація на веб-сторінці БіоМодел з’явилась раніше на тиждень, ніж у спеціальному офіційному звіті, так як створення відповідного дієвого порталу входило в технічне завдання ULRMC. На порталі BioModel викладено те основне, що увійшло у звіт. Цікаві для Вас деталі щодо повидових трендів залишились у звіті , але у словесному варіанті вони потрапили у публікацію для Екопротала та для Щотижневика UAEAN (лінки додаються).

    Кропіткий опис методики моделювання було оприлюднено у вже згаданому Final Report. Projection of Species- and Species-Climate Based Models…

    Все разом – це інформаційно-технічне надбання ITC, PBL(MNP), Utrecht University – Голландія та УЦМЗР – Україна. Фактично йдеться про SDM (Species Diversity Modelling) у середовищі ArcMap 8x, поєднаному із обробкою даних у статистичному просторі R+ і побудовою GLM-сценаріїв. (У Вікіпедії можете знайти довідку щодо GLM та R+). Кліматична компонента береться із іншої великої моделі – це IMAGE. Перевірка – за критерієм Акайке. Алгоритм досить довгий і,дійсно, складний. Один вид тварини чи рослини – це приблизно 15-17 алгоритмічних кроків. Один день моделювання – один вид. Крім того, є обов’язковою попередня підготовка і адаптація картографічного матеріалу для завантаження у ГІС. Нещодавно цей шлях наважилась конспективно описати у магістерській роботі Н.Старушик із НУБіП – див. тут. Із зрозумілих причин, в описі, який підготувала Н.Старушик, є фрагменти ноу-хау, і до кінця вони нами не розкриваються. FYI: весною цього року IGI має надрукувати книгу, де ми написали окремий розділ про підходи до моделювання