Старушик Н.С. Використання індикативно-індексних підходів для дослідження лісових екосистем (на прикладі ВП НУБіП «Боярська лісова дослідна станція»). Бакалаврська робота за спеціальністю 8.070801 «Екологія і охорона навколишнього середовища».−Київ: НУБіП, 2009.−70 с. (Рукопис) Резюме. Виробниче підприємство «Боярська лісова дослідна станція» (м.Боярка, Київська область) входить до адміністративної мережі Національного університету біоресурсів та природокористування Україні (НУБіП). Вперше для цієї території показано, які нові можливості дає застосування індикативно-індексного підходу (давно розповсюдженого в середовищі країн-членів Конвенції про біорізноманіття (CBD), програми GLOBIO та та ін.), зокрема, для експертного вивчення стану лісових екосистем локального рівня. Було відібрано вісім індикаторів і два індекси, аби на такому прикладі проілюструвати  інформативний потенціал місцевого статистичного матеріалу. У якості додаткового удосконалення, для двох із них, розробили сучасні описи у IFS-форматі (WCMC, UNEP-GEF BINU): “Стан популяції козулі (Carpeolus carpeolus) в перерахунку на 100 га лісів” та “Індекс фрагментації лісовкритої території (площа дорожньої мережі в розрахунку на 100 га лісу та площа лісовкритих територій на 1 га дорожньої мережі)”. Отримано висновок про значно більші можливості наявних статистичних рядів 1957-2002 рр. – не тільки для вивчення поточного стану лісових екосистем Боярської лісової дослідної станції, але й для розробки сценаріїв зміни біотичного різноманіття даної місцевості. Поліномінальна та логарифмічна апроксимації були найбільш прийнятними у досліді з моделювання. Це перший випадок в історії ВП «Боярська лісова дослідна станція», коли звичайні для місцевих умов статистичні показники були представлені у форматах, наближених до рівня міжнародних інституцій та/чи програм, зокрема, WCMC, SBSTTA CBD, GLOBIO, і що дозволило знайти додаткові аргументи на користь припущення про те, що популяції деяких мисливських тварин регіону все ще знаходяться у не найкращому стані. Керівник бакалаврської роботи: доцент Кафедри екології агросфери та екологічного контролю НУБіП, к.б.н. В.І.Придатко.

0 Comments

Leave a Reply

Avatar placeholder

Your email address will not be published. Required fields are marked *