(see text)

Див.текст. Джерело: climate.gov

Якщо до фейків вже трохи звикли і адаптувалися, то до існування наукоподібних каверів (НК) нам ще доведеться звикати. На сей стихійний винахід, журналістську новину, BioModel натрапили випадково. Причому, нас здивував не стільки сам факт її виникнення, стільки масштаби. Вирішуйте самі: відгукуючись на запит «Арктика змінює колір», пошуковик Google видає близько 263 тисяч (!) посилань на російськомовні ресурси, які майже слово в слово повторюють одну й ту саму інформацію  – про результати 33-річного аналізу космознімків Арктики. У списку ресурсів – TASS.ru, RU.ESPRESO.tv, INOSMI.ru, PATENT-EURASIA.org, і так далі. На жаль, піддалися спокусі продукувати кавери й українські веб-ресурси. Але на щастя, таких приблизно, на два порядки менше, ніж на Росії – до 14 тис. посилань. Але, в першій десятці – ТСН.ua, Еспресо.TV, СЕГОДНЯ.ua, UAZMI.org, KORDON.com.ua, GORDONUA.com, ECOLOGY.unian.ua, ZIK.ua, NEWS.META.ua, RSS.NOVOSTIMIRA .com. Змагаючись між собою, вони, часто-густо, посилаються один на одного, замість того, аби знайти оригінал новини і піднятися над собою.

Так як «засоби масової інформації», як правило, не обтяжують себе роботою з допоміжними програмами щодо веб-дизайну, а саме, Plugin Yoast SEO (Snippet Editor, Snippet preview, SEO title, Meta description), то зазначений феномен, НК, дався взнаки досить швидко: клони повилазили, як гриби після дощу.

Ми ще не знаємо точно, що це таке: кавер-епідемія, вірусна журналістика, плагіат-божевілля? Але процес пішов: caver vs. fake? Журналістика теж змінює колір – від зеленого до жовтого!

Лише деякі із згаданих продуцентів новини про те, що цифровий колір Арктики змінюється, посилаються на джерело forskning. Воно, дійсно, існує, і пише про себе саме так – forskning. Між іншим, forskning (норв.) – це дослідження. Оскільки, навіть в першій тридцятці російськомовних веб-адрес, із тих 263 тисяч (далі читати нудні повтори не цікаво), першоджерело всередині загадкового forskning не розкрилося, ми вирішили розшукати його і описати належним чином. Так от, це були дані не одної людини, а групи вчених, оприлюднені K.Phoenix  та Jarle W. Bjerke, і внесені ними у доповідь Norsk institutt for naturforskning (NINA), створену для National Oceanic and Atmospheric Administration (NOAA)¹‚². Правда, щоб докопатися до цього, журналістам потрібно було би: 1) знати англійську мову, 2) набратися терпіння, 3) і спробувати випити води не із глечика, як пропонував Леонардо, а з джерела. Але хто ж у наші часи надшвидкостей і марсіянських мандрівок піде шукати джерело? (Смайл.) До того ж, оригінал статті К.Фенікса-і-Я.Бьерке є платним (30 доларів)³, але, погодимося, це не дорого.

Цікаво взагалі, що вчені так влучно пристосували космічні зображення низької роздільної здатності (NOAA) для моделювання. До речі, гарна публікація K.Phoenix і Jarle W. Bjerke не є якоюсь одною. Ось, наприклад, огляд від Caitlyn Kennedy, з картою “Tundra vegetation ‘browning down’ in past 2-4 years”, створеною Dan Pisut (IMSG Program Manager at NOAA) і ресурсом NOAA Climate.gov, і яка заснована на використанні даних GIMMS NDVIg3, оброблених Uma Bhatt із University of Alaska-Fairbanks 4. Ми спеціально приводимо цей довгий, взаємопов’язаний ряд, аби привчити і журналістів, і наших студентів до думки: моделювання не є простим завданням; воно вимагає терпіння, командної роботи, точності й акуратності в посиланнях, тоді і розсипи знань будуть багатшими. Наприклад, активізувавши гіперпосилання, яке залишила у своїй статті Caitlyn Kennedy, ви можете вийти на прекрасну колекцію прикладів із візуалізації, зібраних Rebecca Lindsey5 — і про зміну клімату, і про зміну середовищ існування.

  1. Helge M. Markusson (formidlingskoordinator). Hvorfor blir Arktis brunere? En artikkel fra Framsenteret. forskning.no. 29.4.2016. Retrieved May 20, 2016.
  2. Gareth K. Phoenix og Jarle W. Bjerke: Arctic browning: extreme events and trends reversing arctic greening. Kommentar i Global Change Biology, aprl 2016, doi: 10.1111/gcb.13261. (n/a/ online). Retrieved May 20, 2016
  3. Global Change Biology. Wiley Online Library. Retrieved May 20, 2016.
  4. Caitlyn Kennedy. Arctic tundra “browning down” over past few years. December 14, 2015. Retrieved May 20, 2016.
  5. Rebecca Lindsey. Arctic Report Card: Visual Highlights. December 8, 2015. Retrieved May 20, 2016.