Як показали результати моделювання, проведеного вітчизняними фахівцями з біотогеоінформатики ареал лося змінюється, відступає на на північ під тиском землекористування і через глобальні зміни клімату. Інакше кажучи, лось може повністю зникнути, піти, з території України до 2050 року, чи навіть раніше. Науковці, що здійснили це моделювання іще у 2008-х, наголошують: лось європейський (в Україні) потребує уваги, вивчення і охорони, адже це великий ссавець, який мешкає не тільки на межі свого ареалу, але й в умовах наступу людини на притаманні цій тварині екосистеми. (Уявіть, для порівняння, якою була лісистість в Україні, зокрема, за часів князя Ярослава, і зараз.) Місць в Україні, де людина не турбувала би лося, практично не залишилось.
«Модель поширення лося європейського в умовах зміни клімату демонструє, що до 2050 року очікується зміщення поширення виду на північ і зникнення з усієї території України, при якому популяції виду в Україні стануть ізольованими. При проявлені найбільш екстремальної залежності поширення виду від кліматичних умов, особливо у поєднанні з іншими негативними чинниками, можна очікувати зникнення лося з території України» – зазначає Григорій Коломицев, співавтор моделі, науковець Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, експерт Української природоохоронної групи.
Як підкреслює к.б.н. Василь Придатко, співавтор моделі, координатор групи експертів з питань біотогеоінформатики «BioModel», лось європейський (в Україні) є одним із найвразливіших представників тваринного світу, які потерпають від масштабного пресингу. І було б великою помилкою списувати його проблеми тільки на клімат. Індикативно-індексний підхід показав, що клімат – це лише до 3% впливів на агробіорізноманіття, а землекористування – до 40%.
«Через 15-30 років втрати деяких видів флори і фауни в Україні можуть становити 13%, і навпаки, набуття нових видів становитиме 4%. Як ми сумно жартуємо між собою: всі інші види (83%) читатимуть наукові статті і будуть у роздумах, що їм робити далі. Науковою мовою – їхні популяції у Східній Європі зазнаватимуть локальних змін». Див. листівку…
Дослідники вважають, що допомогти людині у пошуку стратегії правильного співіснування із тваринами і рослинами, які в Україні опиняються у статусі «кліматичних переселенців», може загальновідомий екосистемний підхід. Чим кращим є різноманіття ландшафтних екосистем і здоровішою їхня мозаїка, і взаємозв’язок, тим краще буде і людині. Руйнуємо довкілля, чинимо спротив математиці сутності, матимемо навалу видів-чужинців і супутні проблеми. Охорона природи, моніторинг, використанням сучасних геоінформаційних технологій, просторове моделювання, відмова від таких забаганок часів середньовіччя, як мати засушену голову лося у мисливській лазні чи на дачі – чи не саме мале у переліку необхідного. Без всього цього, збереження лося, підтримання його поголів’я у межах вимог екосистем, стане неможливим. Умовити лося жити (і розмножуватись!) у чистому полі, під дротами ЛЕП, або між парканами розклаптикованих земель, не вийде. Людина програє.
Найнеочікуванішим сьогодні є те, що на запит “чучело головы лося” в мережі інтернет, перепосилання виводять, у тому числі, на мисливські фірми в Росії, які мають представництва… в Україні! Таке собі гібридне мисливство за рахунок чужих ресурсів.
Контакти для додаткової інформації:
Григорій Коломицев
095 072 89 61
g.kolomytsev AT gmail.com
https://biomodel.info/ua/species/alces-alces-elk/
Довідково:
Просторові моделі поширення виду передбачають використання комп’ютерних алгоритмів для передбачення потенційного поширення біологічних видів в географічному просторі і часі, використовуючи параметри довкілля і математичне відображення відомого поширення видів. В більшості випадків параметри довкілля представлені кліматичними даними, такими як температура, опади. Такі моделі поширення видів широко використовуються для охорони довкілля та екологічних досліджень.
Фото Ivars Krutainis @krutainis
