Криза концепції біорізноманіття? Глобальні тенденції та погляд з України

Ігор Загороднюк (1), Золтан Баркасі (1), Олександр Протасов (2), Василь Придатко-Долін (3)

1 National Museum of Natural History, NAS of Ukraine (Kyiv, Ukraine)
2 Institute of Hydrobiology, NAS of Ukraine (Kyiv, Ukraine)
3 National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine (Kyiv, Ukraine)

Резюме. Поняття «біологічне різноманіття» з’явилося на початку XX ст., і відтоді термін набув широкого використання як у науковій, так і у науково-популярній сфері, часто як заміна понять видового багатства та видового різноманіття. «Біорізноманіття» виросло у розгалужену наукову концепцію, яка лежить в основі теоретичних і практичних засад охорони природи по всьому світу. Однак є багато критиків концепції біорізноманіття, зокрема й через відсутність однозначних визначень, які б одночасно включали весь обсяг та всі рівні та аспекти різноманіття живої матерії. Як правило, наукові дослідження біорізноманіття акцентують увагу на таких аспектах як «рідкісність», «загрожуваність», «вимирання», що з практичного боку проявляється у намаганні збереження саме рідкісних та зникаючих генетичних, таксономічних, та екологічних одиниць, тоді як переважна більшість живого залишається поза увагою. То чи опинилася концепція біорізноманіття загалом у реальній кризі, чи має місце лише криза різноманіття дефініцій, тобто теоретичних засад цієї концепції, зокрема у світлі наукових досягнень XX–XXI століть? У цій роботі розглядаємо концептуальні положення про біорізноманіття та аргументи проти їхньої парадигмальності і загалом життєвості, які були винесені на публічне обговорення у статті «The case against the concept of Biodiversity» від відомої дослідниці і журналістки Клер Фізелер (Clare Fieseler), яка була опублікована на відомому американському сайті новин та пояснювальної журналістики «Vox» (2021). З цієї статті ми виокремили сім дискусійних аспектів щодо сучасного розуміння і сприйняття концепції про біологічне різноманіття. Також обговорено проблеми, пов’язані з тлумаченням терміну «біорізноманіття», поняттям біотичного різноманіття як динамічної системи, сучасні напрямки досліджень біорізноманіття, а також внесок України у розвиток концепції про біорізноманіття. Розглянуто ідеї плюралізму концептів біорізноманіття та можливості оновленого тлумачення цього терміну. Деталізовано виклики, що стоять перед Україною в час великих потрясінь, зокрема в умовах війни і катастрофічної руйнації природних комплексів.

***

Витяг із розділу “Післямова”:

“Отже, чи існує криза концепції біорізноманіття, як було зазначено у назві даної статті? Зрештою нам вдалося з’ясувати: довготривала криза дійсно мала місце, як у вигляді відносно незначних подій, на кшталт появи у медійному просторі публікації Пайрона, яка насправді не заслуговувала на набутий гучний розголос, так і дуже потужної шрапнелі з’явищ — від неготовності усієї мережі міжнародних екологічних інституцій світу миттєво реагувати на помітні втрати біорізноманіття, зокрема через руйнівну війну, вчинену РФ, збитки від якої суттєво перевищили бюджет КБР, і до повної неготовності суспільств швидко оцінювати такі збитки, зокрема й для пред’явлення у міжнародних судах для отримання належних відшкодувань від агресора. Втім оттепер відшкодування за втрати біорізноманіття й руйнацію екосистем мали би бути якщо не рівними, то навіть більшими від санкцій, уже накладених на РФ. Проте, все що стосується біо+різноманіття прийдеться заново оцінювати й доводити. Чи не найпершим кроком має стати загальне визнання абсолютної цінності біорізноманіття і його проявів, відповідно до змісту тлумачення, очевидно ширшого й глибшого (за загальновідоме), бо невиправлене зведення цього поняття чиновниками, політиками й журналістами до примітивних списків видів або інших об’єктів, є неприйнятним. Ознакою кризи став не лише відвертий медійний «похід біорізноманіття в народ», але й недолугий цикл спроб активістів-аматорів занадто популяризувати це дорогоцінне поняття (начебто заради справи, але насправді на шкоду їй), і що навпаки, призвело до небезпечного спрощення й вихолощення такого поняття як біо+різноманіття планетарної ваги. Пам’ятаймо відтепер, що через наслідки Великої
війни біорізноманіття має бути об’єктом уваги саме фахівців, і галуззю пріоритетною, яка потребує високих фахових знань, донесення яких до загалу можна розглядати не тільки як високе інтелектуальне мистецтво, але й як нагальну потребу виживання не тільки українців, а й усіх народів Європи.”

2023 • vol. 24, pp 183–213
GEO&BIO https://doi.org/10.15407/gb2413