Джерело інформації: Придатко В., Штепа Ю., Іщук А., Петроченко О. Території з високою різноманітністю видів, яким щось загрожує/Агробіорізноманіття України: теорія, методологія, індикатори, приклади. Книга 1. —Київ: ЗАТ “Нічлава”. 2005.—С.291-296. Використання та інтерпретація Користувачі і потенційні користувачі; ключові питання, на які допомагає відповісти цей індикатор/індекс (якщо доцільно, то прокоментуйте чи це є індикатор впливу, тиску, стану чи відповіді (наслідків), маючи на увазі, що один індикатор може виконувати кілька ролей у цьому відношенні). Потенційними користувачами можуть бути: спеціально уповноважені органи виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, Національна комісія з питань Червоної книги України, установи з питань мисливського господарства та полювання, рибного господарства та їх органи на місцях; місцеві державні адміністрації; бенефіціар та реципієнти проекту ЮНЕП-ГЕФ “Індикатори біорізноманіття для національних потреб” (BINU), навчальні заклади, де викладається екологія, та ін. Ключові питання, на які допомагає відповісти індикатор: “Яким землям можна було б повернути їх природний стан у найближчому майбутньому?”, “Які основні фактори, що викликають втрати чи збільшення агробіорізноманіття, та як зміни у землекористуванні впливають на втрату чи збільшення агробіорізноманіття?”, “Як створити сценарії змін агробіорізноманіття, та як зупинити втрати біорізноманіття у найближчому майбутньому?”. Ми відносимо його до індикаторів стану (S) і, одночасно, відповіді (R). 
Масштаб для застосування та потенціал для агрегації Україна, райони, області, природно-сільськогосподарські зони, тощо. Значення та потенційні причини тенденції (падіння чи зростання). Теоретично, чим менше зазначених “гарячих” територій, тим кращим є стан біорізноманіття (агробіорізноманіття). Нами було використано ГІС та новітню карту агроландшафтів України, побудовану з використанням даних ДЗЗ [1], для суміщення “точкові” середовища існування червонокнижних видів з поверхнями, на яких здійснюється сільськогосподарська діяльність. За цими новими даними, до 45% середовищ існування “червонокнижних” рослин і 47% тварин (описи яких можна знайти у виданнях 1994-1996 рр.), перетинаються із сучасними активними агроландшафтами – див. Додаток 1. В той же час, сьогодні іще важко впевнено казати про те як дійсно змінюється ситуація – це з наступних причин. В ряді публікацій стверджується, що, ймовірно, кількість червонокнижних видів в Україні все ж зростатиме – див. наші матеріали щодо індикатора Сила антропогенного тиску: відповідь червонокнижних видів на антропогенний тиск (або RDB-індекс) [2]. В той же час, в державі діє ціла низка програм, що сприяє зміні ситуації на краще (маються на увазі, наприклад, програми щодо розвитку екомережі, охорони земель та ін.). Розроблений нами підхід має індикативне значення і допомагатиме краще планувати природоохоронні заходи щодо агроландшафтів та здійснювати картографічне супроводження. Залучення у менеджменті біорізноманіття Фактично ця тема постійно обговорюється й вивчається в Україні. Актуальним залишається питання про те, яким чином регулярно працювати з цими „гарячими” територіями і як ефективніше наносити їх на карти. Проектом BINU вперше ініційовано використання даних дистанційного зондування розробки відповідної тематичні карти [1,3]. Певне, індикатор і його картографічне представлення враховуватиметься і при реалізації Концепції збалансованого розвитку аграрної сфери України. Основні положення цієї концепції опубліковані в 2003 році [4]. В переліку укладеному Допоміжним органом із науково-технічної та технологічної підтримки (SBSTTA), що при Конвенції з біорізноманіття, цього індикатора немає, але в той же час десятки країн використовують як індикативну інформацію про середовища існування видів, яким щось загрожує [5]. Одиниці виміру (наприклад, км2, кількість особин, % змін) В нашому прикладі як узагальнення використано тематичну карту, при побудові якої засобами ГІС застосовано опцію ArсMap яка називається “completely contain” – це щодо виділення груп точкових об’єктів, які знаходяться всередині полігонального об’єкта. Як показано вище, одиницею виміру, в такому випадку, може бути також частка і(або) відсоток як видів, так і їх точкових середовищ існування – на вибір потенційного користувача. Характеристика вихідних даних (походження, дати, одиниці вимірювання, розмір та протяжність, відповідальні особи) Індикатор розробляють на підставі даних Червоної книги України, інших наукових публікацій, а також даних щорічної статистичної звітності (Форма №1-заповідник) сучасних матеріалів ДЗЗ та ГІС. Процес обчислення (включаючи відповідні методи та перепони для агрегації) Нами було використано засоби ГІС та новітню карту агроландшафтів України, побудовану з використанням даних ДЗЗ [1]. Проектом BINU вперше ініційовано використання такого підходу [1,3]. Найбільш ефективні форми представлення (типи графіків, карти, тексти і т.п., надати приклади там, де це можливо) 
Див. рис. 1 та Додаток 1. Джерела даних, та процес їх поновлення Індикатор розробляють на підставі даних Червоної книги України, інших наукових публікацій, а також даних щорічної статистичної звітності (Форма №1-заповідник) сучасних матеріалів ДЗЗ та ГІС. Тісно пов’язані індикатори Території для моніторингу дикоросів притаманних агроландшафтам; Антропогенний тиск: відповідь червонокнижних видів на антропогенний тиск (або RDB-індекс). Детальніше – див. на нашій веб-сторінці – http://www.ulrmc.org.ua/services/binu/is/index.asp?lang=UK. 
Інша інформація та корисні коментарі Отримані нами приклади було продемонстровано, зокрема, учасникам конференції “Бідність і біорізноманіття: осмислення і взаємозалежність”, яка пройшла в Еквадорі (24-26 листопада 2004 р.), а також на 3-му засіданні Робочої групи Проекту BINU (Київ, 17 грудня 2004 р.) На основі візуальних оцінок та співставлень карт нами встановлено також, що розповсюдженість зазначених точкових середовищ існування, ймовірно, суттєво корелює із щільністю щільності класів форм земної поверхні: їх більше на заході України, де щільність зазначених класів вища (рис. 1). Надалі, цю важливу інформацію можна використати, наприклад, для робіт, пов’язаних із картографічним забезпеченням природоохоронної діяльності та проектування елементів екологічної мережі Україні. ___ 
Укладачі висловлюють щиру подяку всім, хто допомагав УЦМЗ в різний час у пошуку та опрацюванні розрізнених матеріалів щодо “точкових” середовищ існування червонокнижних видів, в т.ч. щодо заповідних територій, в першу чергу, А.П.Грачову, О.В.Дудкіну, А.Козловій, Я.Сапітон, Р.Бурда та багатьом іншим. Додаткові джерела інформації 1. Созинов А.А., Штепа Ю.Н, Придатко В.И. Агросфера как объект целевого исследования с помощью ДЗЗ и ГИС для улучшения управления территориальным развитием и сохранения природного биоразнообразия / Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского, Серия «География», Том 17 (56), №2 (2004), с. 72-87 – http://www.ulrmc.org.ua/services/binu/publications/index_ua.html 2. Сила антропогенного тиску: відповідь червонокнижних видів на антропогенний тиск (або RDB-індекс) – http://www.ulrmc.org.ua/services/binu/is/PDF/Pressure%20via%20RDB%20_Ukr_2.pdf. 3. BINU Ukraine National Report on Project Experience (2002-2004): Agro-biodiversity Indicators Development and Use. December 2004. v. 1. Kyiv (By: Dr. Vasyl Prydatko, and Yulia Apetova) – http://www.ulrmc.org.ua/services/binu/publications/index.html. 4. Перспективи використання, збереження та відтворення агробіорізноманіття в Україні. (Відповідальні редактори акад. УААН, проф. Патика В.П., д.б.н., проф. Соломаха В.А.). Київ: “Хімджест”, 2003, 254 с. 5. Indicators and Environmental Impact Assessment. UNEP/CBD/SBSTTA/7/12, September 20, 2001, p.21. 6. Червона книга України: тваринний світ. К.: “Українська енциклопедія”, 1994, 457 с. 7. Червона книга України: рослинний світ. К.: “Українська енциклопедія”, 1996, 603 с. 
Додатково: MSA-LCCD comparison (Adobe flash) MSA та LCCD в анімаційному порівнянні (потребує відкриття нового вікна). Розробив: Г.Коломицев
0 коментарів